Стаття 4 - Професор, д ю. н., член-кореспондент Академії правових наук України, президент Інституту прикладних гуманітарних...

Стаття 4
1. Сторони до набуття чинності цією Угодою обміняються дипломатичними каналами зразками документів, які можуть бути доказом громадянства держав Сторін, постійного проживання на їхніх територіях громадян третіх держав і осіб без громадянства.

2. У разі введення нових документів чи внесення змін у документи, згадані в пункті 1 цієї статті, Сторони не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів проінформують про це одна одну і передадуть зразки нових чи змінених документів.

Стаття 5
1. Кожна із Сторін прийме громадян третіх держав чи осіб без громадянства, якщо буде доведено, що зазначені особи незаконно потрапили безпосередньо з території держави однієї Сторони на територію держави іншої Сторони. Якщо з моменту незаконного в'їзду такої особи на територію держави іншої Сторони пройшло не більш 48 (сорока восьми) годин, то Сторона, яка приймає, прийме зазначену особу без додаткових формальностей.

2. В інших випадках заява про намір передати таку особу іншій Стороні повинна бути зроблена Стороною, яка передає, не пізніше 90 (дев'яноста) днів від дня незаконного в'їзду такої особи на територію держави цієї Сторони і містити докази, що підтверджують факт такого незаконного в'їзду. Відповідь Сторони, яка приймає, повинна надійти не пізніше 72 (сімдесятьох двох) годин після одержання такої заяви.

3. У разі, якщо у подальшому буде встановлено, що громадянин третьої держави чи особа без громадянства незаконно потрапили на територію держави Сторони, яка передає, не з території держави іншої Сторони, то Сторона, яка передає, прийме назад цю особу протягом 30 (тридцяти) днів від дня її передачі.

Стаття 6
1. Кожна із Сторін забезпечить відповідний супровід по своїй території громадянина третьої держави чи особи без громадянства, які видворяються з території держави іншої Сторони, якщо Сторона, яка передає, зробить запит про такий супровід і забезпечить приймання особи державою призначення чи транзиту.

2. У супроводі по території держав Сторін може бути відмовлено, якщо громадянин третьої держави чи особа без громадянства в державі призначення або державі транзиту можуть бути піддані жорстокому поводженню, засуджені до страти чи переслідуватися за ознаками раси, релігії, національності, належності до певної соціальної групи чи за політичним переконанням.

Стаття 7
1. Запит про супровід подається і розглядається уповноваженими компетентними органами Сторін.

2. Запит про супровід повинен містити:

а) особисті дані про особу, яку передають;

б) повідомлення про відсутність передбачених у пункті 2 статті 6 цієї Угоди обставин, що перешкоджають супроводу;

в) повідомлення про забезпечення приймання особи державою призначення чи транзиту;

г) дані про дату, місце і час передачі особи.

3. У виконанні запиту про супровід особи, яку передають, може бути відмовлено на підставах, викладених у пункті 2 статті 6 цієї Угоди. Відповідь про причини відмови у супроводі таких осіб повідомляється Стороні, яка має намір передати таких осіб, протягом 3 (трьох) днів.

Стаття 8
1. Сторона, яка приймає, здійснює супровід осіб, вказаних у пункті 1 статті 6 цієї Угоди, відповідно до законодавства своєї держави. Супровід здійснюється в термін, погоджений компетентними органами Сторін.

2. Особа, прийнята для супроводу, повертається Стороні, яка передає, якщо з'ясуються викладені в пункті 2 статті 6 цієї Угоди обставини, що не дозволяють здійснити такий супровід.

Стаття 9
Витрати, пов'язані із супроводом і можливим поверненням вказаних у статті 6 цієї Угоди осіб, несе Сторона, яка їх передає.

Стаття 10
Для реалізації положень цієї Угоди від Української Сторони, в межах своєї компетенції, Міністерство внутрішніх справ і Державний комітет у справах охорони державного кордону України, а від Грузинської Сторони Міністерство юстиції, Міністерство внутрішніх справ, Державний департамент по охороні державного кордону Грузії протягом 90 (дев'яноста) днів з моменту підписання цієї Угоди укладуть відповідний протокол, у якому визначать:

а) органи, відповідальні за виконання окремих положень цієї Угоди;

б) пункти пропуску для приймання та передачі осіб;

в) необхідні дані і документи для приймання, передачі і супроводу осіб, а також порядок виконання необхідних процедур;

г) способи і порядок відшкодування витрат, пов'язаних із застосуванням статті 9 цієї Угоди.

Стаття 11
Сторони будуть обмінюватися інформацією, в разі необхідності проводити консультації з питань, пов'язаних із застосуванням положень цієї Угоди.

Стаття 12
1. Кожна із Сторін може тимчасово припинити дію окремих положень цієї Угоди за винятком статей 1-3 з причин, пов'язаних з охороною громадського порядку, державної безпеки чи охороною здоров'я населення. Про прийняття чи відміну такого рішення іншу Сторону буде негайно проінформовано дипломатичними каналами.

2. За взаємною згодою Сторін в цю Угоду шляхом обміну нотами можуть вноситися зміни і доповнення, які набувають чинності згідно з порядком, передбаченим п. 1 Статті 13 цієї Угоди.

Стаття 13
1. Ця Угода укладається на невизначений термін і набуває чинності на 30 (тридцятий) день після того, як Сторони шляхом обміну нотами повідомлять одна одну про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття цією Угодою чинності.

2. Кожна із Сторін може припинити дію цієї Угоди, проінформувавши про це іншу Сторону у письмовій формі. У такому разі Угода втрачає чинність через 90 (дев'яносто) днів після отримання іншою Стороною такого повідомлення.


Вчинено в м. Київ 22 квітня 2003 року в двох примірниках, кожний українською, грузинською і російською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У разі розбіжностей у тлумаченні українського чи грузинського тексту Сторони братимуть за основу текст цієї Угоди російською мовою.


^ За Кабінет Міністрів України За Виконавчу владу Грузії

Угода між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою про реадмісію осіб, які перебувають на територіях їх держав нелегально40


Кабінет Міністрів України та Швейцарська Федеральна Рада (надалі іменовані "Сторони"),

висловлюючи бажання підтримувати та зміцнювати дух солідарності та взаємного співробітництва,

визначившись щодо заходів боротьби з нелегальною імміграцією,

прагнучи спростити процес реадмісії осіб,

домовилися про таке:


Стаття 1 Реадмісія своїх громадян

1. На запит іншої Сторони кожна Сторона буде приймати без формальностей будь-яку особу, яка не виконує або припинила виконувати чинні умови в'їзду або перебування на цілісній території держави запитуючої Сторони, якщо є докази або обгрунтовано встановлено, що він або вона є громадянином запитуваної Сторони.

2. Запитуюча Сторона буде приймати таких осіб назад на таких самих умовах, якщо у результаті перевірки було встановлено, що він або вона не належать до громадянства держави запитуваної Сторони.


Стаття 2 Реадмісія громадян третіх країн

1. Кожна із Сторін на запит іншої Сторони буде приймати на свою територію без зайвих формальностей будь-яких осіб, які не є громадянами жодної із Сторін (громадян третьої країни та осіб без громадянства), та мають дозвіл на постійне проживання або статус біженця на території держави запитуваної Сторони за умови, якщо така особа не виконує або припинила виконувати умови в'їзду чи перебування на території держави запитуючої Сторони.

2. Запитуюча Сторона буде здійснювати прийом будь-якої особи, про яку йдеться в пункті 1 цієї статті, якщо є докази того, що він або вона не мали дозволу на постійне проживання або статусу біженця на території держави запитуваної Сторони, на момент залишення території держави запитуваної Сторони.


1835434773387851.html
1835493570494437.html
1835701525148039.html
1835819144049355.html
1835871699120660.html